Лікування мінеральними водами та грязями – історична довідка

Ще Гіппократ згадував про лікувальні властивості води із природних джерел. У 16 столітті вченими було проведено перші практичні досліди, що доводять лікувальні властивості такої води. Наприкінці 18 століття завдяки науковим працям англійських лікарів бальнеологія увійшла в довіру медиків. А остаточно вона довела свою авторитетність у 19 столітті за допомогою засновника сучасної гідротерапії – австрійського дослідника В.Прісніца, німецького вченого Ф.Гофмана та шведського хіміка І.Я.Берцеліуса.

Петро на власному досвіді переконався в ефективності лікування мінеральними водами та наказав вивчати терапевтичні властивості вітчизняних джерел. Куяльницький лиман – одне із найстаріших загальнокорисних джерел нашої країни, давно визнаний медиками.

Формування лікувального бруду в природі

Пелоїди (лікувальні грязі) – результат біохімічних процесів за участю мікроорганізмів в анаеробному середовищі (без кисню) під впливом тимчасового, геологічного, кліматичного та хіміко-біологічних природних факторів. Їх терапевтична активність та стимулювальна дія на організм обумовлена ​​високою концентрацією біогенних компонентів у складі. А висока волого та тепломісткість грязей забезпечує додатковий фізичний вплив. Лікувальні грязі складаються з води, мінералів, колоїдів та органіки. Вони мають однорідну, тонкодисперсну структуру та мазеподібну консистенцію.

Куяльницький лиман – одне із природних явищ формування пелоїдів. Колись затока Чорного моря, відокремившись піщаним насипом, утворила лиман. У міру випаровування води щільний сольовий розчин, що залишається, ставав цілющим, перетворюючись на збагачену мінералами рапу. Крім цього, на дні лиману залягають сульфідно-мулові грязі, які в оптимальному співвідношенні містять багатий набір біологічно активних речовин, мінералів, гумінових кислот, гормоноподібних та антибактеріальних речовин. Це природна лабораторія, що постійно функціонує, закрита екосистема, яка безперервно працює, щоб підтримувати свій внутрішній баланс.

Природні лікувальні фактори лиману – це бруд та ропа, які також використовують і у приготуванні готових медичних препаратів для відновлення функціональності організму.

Протипоказання та інші недоліки грязелікування

Лікувальні грязі мають безліч протипоказань, оскільки можуть викликати бальнеологічні реакції та такі симптоми, як підвищення температури, посилення болю, слабкість, озноб тощо. Всі вони є показниками загострення основного або супутніх хронічних захворювань і можуть тяжко переноситися хворим без спеціальної підготовки та медичної допомоги. Тому, що пелоїди дуже сильний біостимулятор організму, то одним зі способів уникнути появи таких реакцій під час лікування – це підбирати дозування і спосіб застосування індивідуально, починаючи з елементарних доз. Однак це не дає 100% гарантію, а інші приймання зменшення тяжкості бальнеологічних реакцій, розроблені курортологами, не завжди зручні для використання.

У всіх випадках, коли додаткова стимуляція організму на даному етапі лікування не потрібна, застосування лікувальних грязей протипоказано, це:

лихоманка;

онкологія та доброякісні освіти;

імунодефіцит;

хвороби крові та кровотворних органів;

туберкульоз;

незворотні явища у суглобах;

патології із кровотечами;

наслідки ендокринних порушень;

виражені неврози;

венеричні хвороби у інкубаційному періоді;

атеросклероз;

епілепсія;

виснаження організму;

вагітність та лактація;

гострі запальні процеси та ін.

Це означає, що лікування грязьовими аплікаціями необхідно проходити під строгим лікарським контролем в умовах спеціалізованої грязелікарні. А перш ніж розпочати лікування необхідно з’ясувати всі діагнози разом із ще не виявленими патологіями.

Створення медичних препаратів на основі лікувальних грязей та рапи

Сьогодні НДІ курортології та медичної реабілітації вже можуть підтвердити високий терапевтичний ефект рапи та грязей за допомогою проведених клінічних досліджень. Однак кількість авторитетних лікувальних курортів невелика, доступ до них мають не всі верстви населення, а застосування грязей досить складне та потребує лікарського контролю.

Після аварії на Чорнобильській АЕС державою перед науково-дослідними інститутами країни було поставлено завдання – розробити ефективний та недорогий лікарський засіб широкого спектра дії без протипоказань та з можливістю застосування вдома. Оскільки Куяльницький лиман вже міг надати авторитетну сировину для цього, то Одеська Регіональна Академія Наук за основу обрала лікувальні грязі. Свою діяльність ОРАН направила на розробку екологічного способу екстракції лише тих біологічно активних компонентів, які сприяють оздоровленню.

ОРАН – одна із найстаріших організацій України, яка займається біологією та медициною. Її ранніми розробками в галузі біотехнологій, зокрема дитячого харчування, ми користуємося щодня, їх назви вже давно стали загальними. Результатом наукових досліджень ОРАН в галузі бальнеології в 1991 році стало отримання патентів на препарат Пеловіт-Р – рідкий біостимулятор для зовнішнього застосування з сульфідно-мулового лікувального бруду, а в 1993 – на препарат Соллеран, мінеральний концентрат з лікувальної рапи для приймання в нутро.

Порівняльна характеристика лікувального бруду та екстракту з неї – препарату Пеловіта-Р

Вимоги до лікарського засобу	Лікувальна грязь	Пеловіт-Р
Природне походження з авторитетної сировини	+	+
Універсальна лікувально-профілактична дія	+	+
Нетоксичність	+	+
Відсутність побічних ефектів	–	+
Просте застосування в домашніх умовах	–	+
Показання для будь-якого віку	–	+
Показання для будь-яких гострих та хронічних захворювань	–	+
Показання для жінок у періоді вагітності чи лактації.	–	+
Екологічно чиста технологія виробництва	+	+

У Пеловіта-Р завдяки запатентованій технології були повністю виключені всі недоліки лікувального бруду, а Соллеран став унікальною можливістю компенсувати в організмі нестачу мікро- та макроелементів за допомогою приготування живої мінеральної води вдома.